Всесвітній день розповсюдження інформації про аутизм

Розлад аутистичного спектру (РАС) — це розлад нейророзвитку, основними особливостями якого є проблеми соціальної взаємодії, спілкування, а також обмежені, повторювані, стереотипні поведінка та інтереси.

Важливо пам’ятати, що РАС не є хворобою, а лише іншим способом функціонування мозку, який потребує розуміння та підтримки з боку суспільства. Діти, що мають розлади аутистичного спектру – це діти з унікальним способом сприйняття світу. Вони можуть мати особливі інтереси й таланти, які відрізняються від інших. Спілкування із дітьми з РАС має деякі особливості, про які важливо знати, аби вміти побудувати з ними якісну комунікацію. Розглянемо декілька ситуацій, в яких можуть виникнути труднощі, та способи їхнього вирішення:

🔸Ситуація: Дитина відволікається і не слухає на уроках. Що мені робити?
🔸Відповідь: Деяким учням буває важко залишатися організованими. 🔸Що робити:
– Нагадуйте їм про їхні інструменти, такі як планувальник або візуальний графік, який вони можуть мати, або встановіть нагадування на телефоні про те, що потрібно виконати завдання.
– Нагадайте їм сфотографувати домашнє завдання або інструкції на дошці.

🔸Ситуація: Дитина іноді не розуміє, коли я намагаюся жартувати з нею та використовую сарказм. Чому?
🔸Відповідь: Деякі діти з РАС можуть не вловлювати нюанси мови, такі як інтонація та тон так само, як інші учні.
🔸Що робити:
– Намагайтеся говорити буквально в більшості розмов. Жартувати звісно можна, але потрібно бути терплячими та пояснювати, якщо вони вас про це просять.

🔸Ситуація: Дитина закриває вуха, коли ми щось обговорюємо. Як мені залучити її до розмови?
🔸Відповідь: Деякі діти можуть мати підвищену сенсорну чутливість. Це означає, що вони можуть швидко перевантажуватися сенсорним впливом, наприклад, шумом, рухом або яскравим світлом. Їм також можуть не подобатися певні звуки, запахи або текстури.
🔸Що робити:
– Дайте дитині час на відповідь і не намагайтеся прискорити процес. Терплячість допоможе побудувати довіру та зробити розмову приємною для дитини.
– Найголовніше – будьте уважними до індивідуальних потреб дитини та знайдіть свій підхід до спілкування з нею.


Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *